Головна

Снятинщина – мальовнича земля Покуття, благословенний Богом край Черемоша й Пруту, розкішних природних ландшафтів, різноманітних видів флори і фауни. Чисте повітря, м’який клімат, екологічно чисті продукти, джерельна вода. Колоритний край, що багатий історією, неповторними традиціями, звичаями і обрядами.

Снятинський район – територія, де можна отримати емоційне піднесення і від природи, і від спілкування з людьми, які протягом століть не перестають захоплювати та дивувати всіх, хто мав можливість відвідати наш духовно-багатий і мистецьки-творчий край, оспіваний талановитими поетами.
Зустрівшись і поспілкувавшись з обдарованими, гостинними і щедрими людьми, назавжди закохаєшся в цю самобутню, Богом дану землю, батьківщину новеліста світової слави Василя Стефаника і легендарного полковника УПА Василя Андрусяка.  Далекого 1900 р. у нашому краї народилась славна «Завальська Січ», яка стала історичним імпульсом до створення армії Українських Січових Стрільців.

Дух творчості, любові до краси та батьківської землі збагатив українську культуру високохудожніми творами в галузі літератури, музики, образотворчого і фотомистецтва, що їх  створили і ще творять  всесвітньовідомі Василь Касіян, Іван Остафійчук, Ярема Гоян, Ганна Гаврилець, Василь Пилип’юк та Богдана Фроляк. Усі вони є лауреатами Національної премії ім. Тараса Шевченка.

Відвідайте гостинну снятинську землю, де у сьогоденні відчувається подих віків!

 

З повагою

 

Голова районної ради                                                                     Іван УГРИН

« назад до переліку

23.02.2015    
Снятинська державна податкова інспекція інформує
 

Антикорупційний сервіс фіскальної служби «Пульс» працює цілодобово

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області нагадує про функціонування антикорупційного сервісу Державної фіскальної служби України "Пульс".

Сервіс «Пульс» - гаряча телефонна лінія, за якою по телефону: (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Інформація приймається  цілодобово.

При наданні інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по-батькові (посаду, назву суб’єкта господарювання), місце проживання (адресу юридичної особи) та обов’язково зазначити назву органу ДФС, з яким пов’язана подія, коли відбулась подія, прізвище, ім’я, по-батькові працівника органу ДФС, в роботі якого вбачаються протиправні або корупційні дії, та суть проблеми.

Про результати розгляду інформації клієнти повідомляються в  режимі Call-back (працівник сервісу повідомляє про результати розгляду) невідкладно або протягом 1-3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання не перевищує 15 днів.

Результати розгляду анонімної інформації не повідомляються.

 

 

Для застосування податкового компромісу платники податків мають 57 днів

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звертає увагу суб'єктів господарювання на те, що до граничного терміну подачі платниками уточнюючих розрахунків або заяв з метою застосування податкового компромісу залишилось 57 календарних днів.

Податковий компроміс – режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року.

Податкові зобов’язання суб’єкту господарювання доведеться сплатити до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

Детальніше - у розділі "Податкові зміни - 2015" офіційного порталу ДФС України.

 

 

Декларація з податку на прибуток подається до 2 березня

Відповідно до п.57.1 ст.57 Закону №71-VIII  податкова декларація, у тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подається до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Разом з тим, п.22 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що норма п. 57.1 ст. 57 Кодексу у частині граничного терміну подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств застосовується починаючи із подання декларації з цього податку за звітний рік, в якому набирає чинності редакція розділу III Кодексу, викладена в Законі №71-VIII.

Враховуючи наведені положення Закону №71-VIII та вимоги ст.49 Кодексу, подання податкових декларацій з податку на прибуток за 2014 рік здійснюється за діючими формами протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду – до 2 березня 2015 року.

Звертаємо увагу, що платники податків, які станом на 31.12.2014 перебували на консолідованій сплаті податку на прибуток, подання консолідованої  податкової декларації з податку на прибуток та розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний період – 2014 рік здійснюють, як і у минулому році,  відповідно, за місцем реєстрації юридичної особи та відокремлених  підрозділів.

Більш детально з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у листі ДФС України від 29.01.2015 №2707/7/99-99-19-02-01-17 "Про звітність з податку на прибуток підприємств, сплату авансових внесків з цього податку у 2015 році та інші актуальні питання ".

 

 

До порядку отримання ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем внесено зміни

Документи на видачу ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами можна подати до органів ДФС не тільки особисто, але й надіслати рекомендованим листом. Крім цього, довідка про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій) не потрібна.

Про це зазначено у наказі ДФС України від 14.02.2015 № 85, яким внесено зміни до «Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь  ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами», затвердженими наказом від 24.10.2014 № 213.

За останніми даними в Івано-Франківській області обліковується 8525    діючих ліцензій, з них: 4580 на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 3945 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

 

 

 

Доходи, які не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплат, але не звільнені від оподаткування

Головне управління ДФС в області нагадує, що з 1 січня 2015 року розпочалася кампанія декларування доходів громадян. Податкова декларація про майновий стан і доходи, отримані громадянами у 2014 році, подається до 1 травня 2015 року до податкової інспекції за місцем реєстрації платника (місцем проживання).

Відповідно до статті 168 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

До таких доходів належать:

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;

- нецільова благодійна допомога понад установлену норму (у 2014 р. – 1710 грн.) (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- невикористані та неповернуті кошти у вигляді цільової благодійної допомоги (пп. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- благодійна допомога, що отримана платниками податку визначеним абзацом другим п. "а" та п. "б" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- благодійна допомога, отримана волонтерами відповідно до п. "а" та п. "б" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу та використана не за цільовим призначенням (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);

- непогашена частина податку, нарахована на суму перевищення фактично понесених витрат над коштами наданими під звіт, у разі припинення трудових відносин (пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу);

- додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду, крім випадків, коли платник податку одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю у той самий або інший фонд фінансування будівництва (пп. 164.2.13 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- доходи, що становлять позитивну різницю між сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором (пп. 164.2.13 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- сума недоплати податку при припиненні трудових відносин з роботодавцем (пп. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 Кодексу);

- кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання (пп. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди (крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю; відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання; пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування; суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом; виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Податкову декларацію про майновий стан і доходи також зобов’язані подавати:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності (ст. 177 Кодексу);

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити у річній податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу);

- платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду  (п.179.3 ст. 179 Кодексу).

Вичерпна інформація з питань декларування доходів громадян розміщена на офіційному веб-порталі територіальних органів ДФС в Івано-Франківській області в окремому розділі „Декларування доходів громадян - 2015”. Зокрема, нормативно-правові акти, якими регулюється порядок оподаткування доходів фізичних осіб, форма річної податкової декларації, зразок її заповнення, консультації, коментарі з питань декларування доходів та відеороз’яснення.

 

 

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДФС в області нагадує, що з 1 січня 2015 року розпочалася кампанія декларування доходів громадян. Податкова декларація про майновий стан і доходи, отримані громадянами у 2014 році, подається до 1 травня 2015 року до податкової інспекції за місцем реєстрації платника (місцем проживання).

Обов'язок подання декларації  виникає у платника податку з доходів фізичних осіб у разі отримання ним протягом звітного року таких видів доходів (прибутків):

- при отриманні доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (пп. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

- при отриманні окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті (пп. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності та інші);

- дохід від операцій з інвестиційними активами (п. 170.2 ст. 170 Кодексу);

- іноземні доходи  (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

- якщо протягом такого податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, платнику податку у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує сто двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року у 2014 – 146160 грн. (пп. “є” п.  176.1 ст. 176 Кодексу),

- інших доходів, декларування яких передбачено чинним законодавством.

До доходів отриманих від осіб, які не є податковими агентами відносяться:

- дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) (підлягає декларуванню з відповідним оподаткуванням, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини) (п. 174.3 ст. 174 Кодексу);

- дохід у вигляді подарунку від фізичних осіб (або в результаті укладання договору дарування) (підлягає декларуванню з відповідним оподаткуванням, крім обдарованих - нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору дарування та обдарованих - резидентів, які отримали подарунок, що оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдарованими  (резидентами), які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів дарування)  (п. 174.6 ст. 174 Кодексу);

- дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання (пп.170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу);

- дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання (пп.164.2.2  п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

- дохід від операцій з відчуження нерухомого майна за рішенням суду (особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно);

 - дохід від операцій з продажу (обміну) двох і більше об’єктів рухомого майна; дохід від операцій з відчуження рухомого майна за рішенням суду (у разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ст. 173 Кодексу). Крім резидентів, які сплатили податок до нотаріального оформлення договору купівлі – продажу (міни), у разі нотаріального посвідчення угоди;

- доходи отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції (доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості) в розмір більше 2 гектарів (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

- дохід, отриманий від вирощеної продукції тваринництва безпосередньо платником податку, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року при наявності довідки. Крім, того якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Вичерпна інформація з питань декларування доходів громадян розміщена на офіційному веб-порталі територіальних органів ДФС в Івано-Франківській області в окремому розділі „Декларування доходів громадян - 2015”. Зокрема, нормативно-правові акти, якими регулюється порядок оподаткування доходів фізичних осіб, форма річної податкової декларації, зразок її заповнення, консультації, коментарі з питань декларування доходів та відеороз’яснення.

 

 

ДФС України роз’яснює порядок нарахування єдиного внеску на заробітну плату за сумісництвом

Відповідно до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Відповідно до Кодексу законів про працю України (КЗпП) трудова книжка – це основний документ про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Відповідно до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 28.06.1993 № 43 (Положення), сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації  або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Робота за сумісництвом в трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, (Інструкція).

Оскільки трудова книжка є основним документом про трудову діяльність, а період роботи за сумісництвом вноситься до неї за бажанням працівника, то його основним місцем роботи вважається місце роботи, де такий працівник працює на підставі укладеного трудового договору та де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої заноситься відповідний запис про роботу. 

Враховуючи зазначене, для сумісників базою нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. При цьому роботодавець має право отримати від такого працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи.

Пунктом 2.7 Інструкції передбачено, що у разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.

Також повідомляємо, що перелік робіт, які не є сумісництвом, визначено у Додатку до Положення.

Приклад: нарахування та утримання єдиного внеску із зарплати особи, яка працює за сумісництвом (неосновне місце роботи).

 

Умова:

Заробітна плата сумісника в січні 2015 року – 1100,00 грн.

Нараховуємо та утримуємо єдиний внесок:

нараховано єдиний внесок за ставкою 36,76 відс. (умовно) у розмірі 404,36 грн. (1100,00 х 36,76 відс.),

утримано єдиний внесок за ставкою 3,6 відс. у розмірі 39,60 грн. (1100,00 х 3,6 відс.).

Більш детально з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у листі ДФС України від 14.02.2015 №4979/7/99-99-17-03-01-17 "Про застосування норм законодавства".

 

 

Про подання уточнюючої звітності з метою застосування податкового компромісу в електронній формі

З метою забезпечення можливості для платників податків подати відповідно до положень підрозділу 92розділу ХХ „Перехідні положення” Податкового Кодексу України уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, доопрацьовано та розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України електронні формати для таких уточнюючих розрахунків у Реєстрі електронних форм податкової звітності розділу Головна>Електронна звітність>Платникам податку про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення.

Програмне забезпечення, що використовують платники податків для підготовки звітності в електронній формі, згідно із такими доопрацьованими електронними форматами повинно надавати можливість користувачу у заголовній частині форми уточнюючої звітності у спеціально відведеному місці зазначити відмітку „Податковий компроміс”. Така відмітка означатиме, що уточнюючий розрахунок (декларацію, звіт) подано з метою застосування податкового компромісу.

Таким електронними форматами у нижній частині форм передбачена можливість для внесення у спеціально відведені рядки доповнень за довільною формою.  

Звертаємо увагу, що уточнення податкового зобов’язання з податку на прибуток в рамках податкового компромісу необхідно здійснювати виключно шляхом подачі окремої уточнюючої декларації (розрахунку, звіту), а не у складі звітної (звітної нової) декларації. 

Відділ комунікацій

ДПІ у Снятинському районі