Головна

Снятинщина – мальовнича земля Покуття, благословенний Богом край Черемоша й Пруту, розкішних природних ландшафтів, різноманітних видів флори і фауни. Чисте повітря, м’який клімат, екологічно чисті продукти, джерельна вода. Колоритний край, що багатий історією, неповторними традиціями, звичаями і обрядами.

Снятинський район – територія, де можна отримати емоційне піднесення і від природи, і від спілкування з людьми, які протягом століть не перестають захоплювати та дивувати всіх, хто мав можливість відвідати наш духовно-багатий і мистецьки-творчий край, оспіваний талановитими поетами.
Зустрівшись і поспілкувавшись з обдарованими, гостинними і щедрими людьми, назавжди закохаєшся в цю самобутню, Богом дану землю, батьківщину новеліста світової слави Василя Стефаника і легендарного полковника УПА Василя Андрусяка.  Далекого 1900 р. у нашому краї народилась славна «Завальська Січ», яка стала історичним імпульсом до створення армії Українських Січових Стрільців.

Дух творчості, любові до краси та батьківської землі збагатив українську культуру високохудожніми творами в галузі літератури, музики, образотворчого і фотомистецтва, що їх  створили і ще творять  всесвітньовідомі Василь Касіян, Іван Остафійчук, Ярема Гоян, Ганна Гаврилець, Василь Пилип’юк та Богдана Фроляк. Усі вони є лауреатами Національної премії ім. Тараса Шевченка.

Відвідайте гостинну снятинську землю, де у сьогоденні відчувається подих віків!

 

З повагою

 

Голова районної ради                                                                     Іван УГРИН

« назад до переліку

19.02.2015    
Управління соціального захисту населення райдержадміністрації інформує
 

Проблематика гендерної дискримінації на українських підприємствах

 

Незважаючи на досягнення українського законодавства у забезпеченні рівноправності чоловіків і жінок, фактично гендерна політика далека від реалізації, особливо щодо прав жінок у сфері зайня­тості. Нерівність, як правило, виявляється у наданні роботодавцями переваги чоловікам у разі прий­няття на роботу; збереженні робочого місця при скороченні штатів; нерівній заробітній платі.

За сучасних соціально-економічних умов, коли під час переходу до ринкової економіки спос­терігається зміщення зайнятості до приватного сектора, роботодавці часто порушують права жінок, які мають малолітніх дітей. Це може виявлятися в залученні таких жінок до понаднормових робіт без до­даткової оплати, а також у незаконних звільненнях. Утім, факти такої дискримінації не оприлюднюються, а постраждалі від цього жінки, як правило, не звертаються до профспілок на предмет надання їм допомоги у здійсненні своїх прав.

За чинним українським законодавством чоловіки і жінки абсолютно рівні у своїх процесуальних правах. Проте на практиці нерідко трапляються ситуації, коли жінки не мають можливості реалізову­вати свої права, а юридична рівність не гарантує рівність фактичну. Наприклад, жінка, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, зазвичай не може залишити з ким-небудь дитину, а судовий розгляд може потребувати багато часу. Рішенням цієї проблеми могло б стати представлен­ня інтересів жінки у суді адвокатом чи іншим представником. Проте, як відомо, далеко не кожна жінка може дозволити собі найняти фахівця, що вкрай ускладнює для багатьох жінок здійснення своїх тру­дових прав. У цьому контексті важливим доповненням до української гендерної політики було б надан­ня жінкам із дітьми віком до трьох років права на безкоштовне юридичне представлення інтересів в суді кваліфікованим фахівцем. Це сприяло б реальній рівності трудових прав чоловіків і жінок за сучасних ринкових умов.

Трудове законодавство України дає жінкам право порушувати позови проти необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу (ст. 232), однак підстав для позову при незаконній відмові у при­значенні жінки на вищу посаду немає.

Певний гендер­ний поділ праці існує й на побутовому рівні. Як правило, під час зустрічей жінки-співробітниці викону­ють традиційні жіночі обов'язки (сервірують стіл, миють посуд тощо), тоді як чоловіки виконують ор­ганізаційні завдання.

Роль жінки у світі постійно зростає. Вона виходить на перші рубежі у суспільному житті та відіграє важливу роль у трудових відносинах.

Разом з тим,  50% українських громадян вважають, що в нашому суспільстві існує гендерна нерівність, при цьо­му 62% кажуть, що порушуються саме права жінок. Найсерйозніші порушення прав жінок відбувають­ся у сімейному житті та на ринку праці. З фізичним, економічним, сексуальним чи психологічним на­сильством у сім'ї стикається аж 75% українок.

На ринку праці жінки потерпають від нижчої зарплати та відсутності представництва на більш високих посадах у державному та приватному секторах. За да­ними Державного комітету статистики України, середній рівень зарплати жінок у 2014 році становив лише 77,2% порівняно з зарплатою чоловіків.

Розвиток ринкової економіки в Україні, ймовірно, загострив гендерну проблему. Приватні робото­давці, враховуючи нинішню систему, часто вважають невигідним брати на роботу жінку, яка має дітей або потенційно може стати матір'ю. Більшість пільг для працюючих жінок роботодавці розглядають як обтяжливі, що дедалі більше спричиняє посилення дискримінації.

Аналіз законодавства України свідчить, що воно наразі містить ряд антидискримінаційних поло­жень і створює певні передумови для рівноправності. Водночас, експертні оцінки свідчать, що реаль­на ситуація в Україні значно відрізняється від офіційно задекларованої, незважаючи на ратифікацію Україною численних міжнародних документів і наявність правової бази.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який набрав чинності з 1 січня 2006 року, містить правові норми щодо протидії гендерній дискримінації в Україні. Статтями 10 та 11 Закону внормовано механізм формування і затвердження Національного плану дій щодо впровадження гендерної рівності. У них також окреслений порядок розроблення й реалізації державних цільових програм щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Забезпеченню рівного ставлення до жінок і чоловіків держава сприяє шляхом ужиття заходів із запобігання прямим і непрямим формам дискримінації.