Головна

Снятинщина – мальовнича земля Покуття, благословенний Богом край Черемоша й Пруту, розкішних природних ландшафтів, різноманітних видів флори і фауни. Чисте повітря, м’який клімат, екологічно чисті продукти, джерельна вода. Колоритний край, що багатий історією, неповторними традиціями, звичаями і обрядами.

Снятинський район – територія, де можна отримати емоційне піднесення і від природи, і від спілкування з людьми, які протягом століть не перестають захоплювати та дивувати всіх, хто мав можливість відвідати наш духовно-багатий і мистецьки-творчий край, оспіваний талановитими поетами.
Зустрівшись і поспілкувавшись з обдарованими, гостинними і щедрими людьми, назавжди закохаєшся в цю самобутню, Богом дану землю, батьківщину новеліста світової слави Василя Стефаника і легендарного полковника УПА Василя Андрусяка.  Далекого 1900 р. у нашому краї народилась славна «Завальська Січ», яка стала історичним імпульсом до створення армії Українських Січових Стрільців.

Дух творчості, любові до краси та батьківської землі збагатив українську культуру високохудожніми творами в галузі літератури, музики, образотворчого і фотомистецтва, що їх  створили і ще творять  всесвітньовідомі Василь Касіян, Іван Остафійчук, Ярема Гоян, Ганна Гаврилець, Василь Пилип’юк та Богдана Фроляк. Усі вони є лауреатами Національної премії ім. Тараса Шевченка.

Відвідайте гостинну снятинську землю, де у сьогоденні відчувається подих віків!

 

З повагою

 

Голова районної ради                                                                     Іван УГРИН

« назад до переліку

18.02.2015    
Снятинська державна податкова інспекція інформує
 

Про застосування РРО у 2015 році

Законом України від 28 грудня 2014 р № 71 „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України від 06 липня 1995 року №265 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до п. 296.10 ПКУ, платники єдиного податку другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи – підприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати РРО.

При цьому зазначені зміни, вступають у силу:

- для платників єдиного податку третьої групи – з 1 липня 2015 року;

- для платників єдиного податку другої групи – з 1 січня 2016 року.

Детальніше про порядок застосування РРО йдеться у листі ДФС України від 10.02.2015 р. № 4315/7/99-99-22-07-03-17 «Про вжиття заходів».

 

Ви запитували: за якою формою юридичні особи подають декларацію з податку на нерухоме майно у 2015 році?

Відповідно до статті 266 Податкового кодексу України платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Пунктом 9 розд. IV Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» доручено Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності Закону забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.

З метою забезпечення виконання Закону № 71 до затвердження форми податкової звітності платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - юридичним особам пропонується до 20 лютого 2015 року задекларувати об’єкти оподаткування використовуючи форму Податкової деклараціїї з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 01.07.2014 № 735.

У разі наявності у платника податку об’єктів нежитлової нерухомості в колонці 2 «Тип об’єкта житлової нерухомості» зазначається значення «3 - інше», при цьому в колонці 3 «Загальна площа об’єкта житлової нерухомості» необхідно вказувати загальну площу об’єкта нежитлової нерухомості.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись наЗагальнодоступному інформаційно – довідковому ресурсі ДФС (категорія 106.07).

 

Ви запитували: яким чином оподатковується дохід від надання в оренду нерухомого майна?

Згідно з статтею 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставками, визначеними статтею 167 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Відповідно до статті 167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись наЗагальнодоступному інформаційно – довідковому ресурсі ДФС (категорія 103.09).

 

Акцизний податок з реалізованих підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у встановленому порядку. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку.

При цьому, згідно з статтею 221 ПКУ за наявності у місці торгівлі тютюнових виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Відповідно до Податкового кодексу України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 ПКУ, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Разом з тим передбачено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок.

Акцизний податок за ставкою 5 відс. сплачується починаючи з 1 січня 2015 року незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Кодексом передбачено єдину ставку – 5 відсотків.

Базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані, а об’єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. За порушення цієї норми статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено відповідальність.

Отже, продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі з 01.01.2015 року здійснюється за цінами, не вище за МРЦ встановлені виробниками або імпортерами товарів, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто, до МРЦ (100 відс.) додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відсотків. Вартість тютюнових виробів, вище за яку не дозволено їх реалізацію, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 116.04). 

 

Про деякі зміни з податку на прибуток підприємств

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".

Законом викладено розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України в новій редакції та передбачено розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до Кодексу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу. Рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на різниці приймається зазначеними платниками самостійно.

Більш детально з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у листі ДФС України від 29.01.2015 №2707/7/99-99-19-02-01-17 "Про звітність з податку на прибуток підприємств, сплату авансових внесків з цього податку у 2015 році та інші актуальні питання ", який розміщено на головній сторінці офіційного веб - порталу ДФС України (Податки, збори, платежі: Загальнодержавні податки: Податок на прибуток підприємств: Листи).

 

20 лютого - останній день подання декларації з ПДВ за січень

Податкова декларація з податку на додану вартість подається до контролюючих органів протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця. За січень ц.р. таку декларацію необхідно подати не пізніше 20 лютого 2015 року. Про це повідомили в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області.

Фахівці нагадують, звітність з ПДВ за січень необхідно подавати за старими формами згідно Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за №1267/2604 (далі – наказ № 966).     

А вже за звітні періоди-лютий 2015 року та І квартал 2015 року,  податкові декларації з ПДВ та уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з цього податку,  подаватимуться за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України   від 23.01.2015 № 13 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 102/26547, яким внесено зміни до наказу № 966.

Для комфортного звітування платників, на веб-порталі ДФС України розміщені електронні сервіси «Електронна звітність» та «Електронний кабінет платника податків». Завдяки цим сервісам можна сформувати, перевірити та надіслати до Державної фіскальної служби України податкову звітність, дистанційно перевірити розрахунки з бюджетом, дізнатися про терміни сплати податків, а також іншу корисну інформацію.

З аналогічним роз’ясненням щодо подання звітності з ПДВ можна ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно – довідковому ресурсі ДФС України (категорія 101.23).

 

Відділ комунікацій

ДПІ у Снятинському районі