Головна

Снятинщина – мальовнича земля Покуття, благословенний Богом край Черемоша й Пруту, розкішних природних ландшафтів, різноманітних видів флори і фауни. Чисте повітря, м’який клімат, екологічно чисті продукти, джерельна вода. Колоритний край, що багатий історією, неповторними традиціями, звичаями і обрядами.

Снятинський район – територія, де можна отримати емоційне піднесення і від природи, і від спілкування з людьми, які протягом століть не перестають захоплювати та дивувати всіх, хто мав можливість відвідати наш духовно-багатий і мистецьки-творчий край, оспіваний талановитими поетами.
Зустрівшись і поспілкувавшись з обдарованими, гостинними і щедрими людьми, назавжди закохаєшся в цю самобутню, Богом дану землю, батьківщину новеліста світової слави Василя Стефаника і легендарного полковника УПА Василя Андрусяка.  Далекого 1900 р. у нашому краї народилась славна «Завальська Січ», яка стала історичним імпульсом до створення армії Українських Січових Стрільців.

Дух творчості, любові до краси та батьківської землі збагатив українську культуру високохудожніми творами в галузі літератури, музики, образотворчого і фотомистецтва, що їх  створили і ще творять  всесвітньовідомі Василь Касіян, Іван Остафійчук, Ярема Гоян, Ганна Гаврилець, Василь Пилип’юк та Богдана Фроляк. Усі вони є лауреатами Національної премії ім. Тараса Шевченка.

Відвідайте гостинну снятинську землю, де у сьогоденні відчувається подих віків!

 

З повагою

 

Голова районної ради                                                                     Іван УГРИН

« назад до переліку

02.02.2015    
Снятинська державна податкова інспекція інформує
 

Розмір податкової соціальної пільги у 2015 році - 609 гривень

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” (далі – Закон № 71) внесено ряд змін до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII ,,Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” (далі – Закон № 79) внесено зміни до норм Бюджетного кодексу України (далі – БКУ), зокрема:

ПКУ передбачено, що  платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного  податкового  року,  – для  будь -  якого  платника  податку  (п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169).

Відповідно до  п.1 Розділу  ХІХ  ,,Прикінцеві положення” п.п. 69.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ набирає чинності з 1 січня 2016 року.

До  31 грудня 2015 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює  50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року,  – для будь-якого платника податку.

Статтею 7 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII ,,Про державний бюджет України на 2015 рік” встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2015 року  у розмірі 1218 гривень.

Таким чином, 100 - відсоткова податкова соціальна пільга у 2015 році становить 609 гривень.

 

 

Сервіс «Пульс» фіскальної служби - оперативне реагування на повідомлення громадян

З метою створення сприятливих умов для здійснення підприємницької діяльності функціонує реально діючий антикорупційний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку. Про це повідомили в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області.

Даний сервіс працює за принципом call-back, тобто працівники ДФС не тільки приймають звернення, але й потім повідомляють про результати перевірки та вжиті заходи. Лінія працює цілодобово. Всі звернення розглядаються якісно та своєчасно, кожному заявнику особисто надається відповідь згідно чинного законодавства.

Так, за 2014 року на сервіс «Пульс» надійшло 43 звернення від платників податків Івано-Франківщини. Основні питання, що порушувались платниками стосувались роботи органів ДФС, отримання адміністративних послуг, звітності та реєстрації накладних, з’ясування причин відмови у прийняті звітності в електронному вигляді та на паперових носіях, роботи ЦОП.

Усі звернення оперативно опрацьовано та результати розгляду направлено до ДФС України, в свою чергу заявники отримали обгрунтовані відповіді в оперативному режимі, який дозволяє сторонам швидко вирішити всі суперечливі питання.

 

Податкові зміни - 2015: єдиний соціальний внесок

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі – Закон №77), яким внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), а саме:

1) введено визначення основного місця роботи, де основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу;

2) внесено зміни у визначення платника єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, тобто з 2015 року особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (незалежно від того чи є вони одночасно найманими працівниками або підприємцями, є платниками єдиного внеску);

3) платникам, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону №2464, у яких базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та якими у звітному році або окремому місяці звітного року не було отримано дохід (прибуток), надано право, у разі необхідності самостійно визначити базу нарахування. Тобто такі платники, за бажанням, з метою збереження собі страхового стажу у році або окремому місяці року, де не було ними отримано дохід (прибуток) можуть самостійно, у разі необхідності, визначити базу нарахування єдиного внеску. В такому випадку сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску та більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Дана норма буде застосовуватися до доходу (прибутку) за 2015 рік;

4) для всіх страхувальників визначено, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника, за умови відпрацювання застрахованою особою повного календарного місяця.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, ставки єдиного внеску, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування;

5) по усьому тексту Закону № 2464 слова «та членів їхніх сімей», «та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності» виключено;

6) пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 після слів «подавати звітність» доповнено словами «та сплачувати»;

7) у частині першій статті 7 Закону № 2464 внесено такі зміни:

у пункті 1:

абзац перший після слова «нарахованої» доповнено словами «кожній застрахованій особі»;

абзац другий після слів «грошового забезпечення» доповнено словами «кожної застрахованої особи»;

8) у статтю 10 Закону № 2464 внесено зміни, у частині розмірів єдиного внеску для осіб, зазначених в абзацах третьому - п'ятому частини першої цієї статті, які виявили бажання брати участь у декількох видах загальнообов'язкового державного соціального страхування:

у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні та загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття єдиний внесок встановлюється у розмірі 34,8 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття та загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,5 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,41 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

у разі якщо зазначені особи виявили бажання бути застрахованими за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску для випадків, зазначених у цій частині, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та обраної ставки єдиного внеску»;

9) змінено розмір штрафних санкцій:

- якщо за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладався штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, то у зв’язку зі змінами за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску буде накладатися штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;

- додано нову штрафну санкцію за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, відтепер фіскальний орган за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з єдиного внеску накладає штраф в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Крім цього, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 77, установлено, що з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п'ятою статті 8 та статтею 10 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (крім виключень, передбачених цією частиною), у випадку, якщо платником виконуються одночасно такі умови:

1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази, або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);

2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;

4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, з 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.

 

Про особливості справляння екологічного податку у 2015 році

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”внесено зміни до Кодексу, згідно з якими оподаткування викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення екологічним податком припинено із відповідним збільшенням ставок акцизного податку на всі види моторного палива.

Водночас із розділу VІІІ „Екологічний податок” Кодексу виключено відповідні норми щодо визначення платників, податкових агентів, об’єкта та бази оподаткування, ставок, порядків обчислення, подання податкової звітності та сплати податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.

Платниками податку у 2015 році є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються (п. 240.1 ст. 240 Кодексу):

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб'єктів господарювання);

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Водночас, у 2015 році об’єкти, база оподаткування, ставки, базовий податковий (звітний) період, порядки обчислення, подання податкової звітності та сплати податку залишилися незмінними порівняно з попереднім роком. При цьому платник податку зобов’язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини (п. 249.2 ст. 249 Кодексу).

Платники податку складають податкові декларації за встановленою формою, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (п. 250.2 ст. 250 Кодексу):

за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Законом № 71 встановлено трьохмісячний, від дня набрання чинності цим Законом, строк перегляду своїх нормативно-правових актів на відповідність із цим Законом.

З огляду на викладене рекомендувати платникам податку до затвердження Міністерством фінансів України нової форми податкової декларації застосовувати форму податкової декларації з Податку, затверджену наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за № 26/18764.

Платник податку, який з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, зобов’язаний повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення податку. У іншому випадку платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації (п. 250.9 ст. 250 Кодексу).

 

Перша подача декларації з акцизного податку - не пізніше 20 лютого 2015 року

З 1 січня 2015 року відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71)   запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо) та одночасно скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Щодо платників податку та їх реєстрації контролюючими органами

Платниками цього податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування такі підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема нафтопродукти, насамперед бензин та дизельне пальне, паливо моторне альтернативне, біодизель, скраплений газ, тощо (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

Відповідно до п.п. 212.3.11  п. 213.1 ст. 213 Кодексу платниками податку є особи – суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб’єкти підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних зазначених товарів. Реєстрація здійснюється не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється реалізація таких товарів.

Отже, реєстрація контролюючими органами таких платників, як платників акцизного податку здійснюєтьсяавтоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

 Щодо бази об’єкта оподаткування та ставки акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів

 База оподаткування – це вартість (з податком на додану вартість) реалізованих через роздрібну торговельну мережу підакцизних товарів (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, – є дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст.216 Кодексу).

Згідно з Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки –  оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

До повноважень сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення в межах, визначених Кодексом, ставок акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 12.4.4 п.12.4 ст.12 Кодексу).

Водночас п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено, що для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості підакцизних товарів (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Відповідно до п.4 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №71 органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році ставок акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно із п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу в разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняли рішення про встановлення акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими відповідно до норм Кодексу, такий податок до прийняття рішення справляється з огляду на норми Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Таким чином, акцизний податок за ставкою 5 відс. сплачується починаючи з 1 січня 2015 року, незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Кодексом передбачена єдина ставка 5 відсотків.

Щодо подання декларації та сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Відповідно до п. 223.1. ст. 223 Кодексу базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

Cуб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п.223.2 ст.223 Кодексу).

Отже, декларації з акцизного податку подаються до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Тобто кількість таких декларацій за звітний період має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

Перша подача декларації за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не пізніше 20 лютого 2015 року.

 Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 Кодексу), для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Особа – суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (п.п. 222.3.2 п.222.3 ст. 222 Кодексу).

 Отже, сплата податку відбувається до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.

Перша сплата задекларованих сум податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за січень 2015 року здійснюється  платниками акцизного податкуне пізніше 2 березня 2015 року.

Щодо дотримання умов продажу тютюнових виробів, на які встановлено максимальні роздрібні ціни.

Відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Кодексу максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

За порушення цієї норми ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена відповідальність у вигляді штрафів, а саме у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Оскільки відповідно до п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), то 5 відс. акцизного податку має бути включено до вартості  тютюнових виробів з урахуванням податку на додану вартість, які реалізовуються в роздрібній торгівлі.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу для податку на додану вартість визначається база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Разом з цим п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 встановлено, що базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Таким чином, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг з ПДВ  включає загальнодержавні податки та збори (в т.ч. акцизний податок) (п.188.1 ст.188 Кодексу), а базою оподаткування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів (п.п.214.1.4 п.214.1 ст.214 Кодексу).

З метою забезпечення єдиного підходу до застосування  зазначених норм Кодексу та з урахуванням положень п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Кодексу повідомляємо, що

роздрібна ціна тютюнових виробів, що реалізуються в роздрібній торгівельній мережі та вище якої не може здійснюватися їх продаж, формується таким чином:

         Обчислення граничної роздрібної ціни тютюнових виробів (ГРЦТВ):

          ГРЦТВ = МРЦ : 100 х 105   

Фактична роздрібна ціна, за якою продають тютюнові вироби (ФРЦТВ) має дорівнювати або бути меншою, ніж ГРЦТВ.

Якщо суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж тютюнових виробів, зареєстровані платниками ПДВ, то ФРЦТВ обчислюється таким чином:

ФРЦТВ = (РЦТВ : 100 х 120) : 100 х 105, де

РЦТВ – роздрібна ціна тютюнових виробів без ПДВ.

Сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів за реалізовані тютюнові вироби (ПЗа) становитиме:

ПЗа = ФРЦТВ : 105 х 5.

Сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв) складатиме:

ПЗпдв = (ФРЦТВ – Пза) : 120 х 20;

- не зареєстровані платниками ПДВ:

ФРЦТВ = РЦТВ : 100 х 105;

сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів складатиме: ПЗа = ФРЦТВ : 105 х 5.

 

Інформаційно-комунікаційний відділ

 ДПІ у Снятинському районі