Головна

Снятинщина – мальовнича земля Покуття, благословенний Богом край Черемоша й Пруту, розкішних природних ландшафтів, різноманітних видів флори і фауни. Чисте повітря, м’який клімат, екологічно чисті продукти, джерельна вода. Колоритний край, що багатий історією, неповторними традиціями, звичаями і обрядами.

Снятинський район – територія, де можна отримати емоційне піднесення і від природи, і від спілкування з людьми, які протягом століть не перестають захоплювати та дивувати всіх, хто мав можливість відвідати наш духовно-багатий і мистецьки-творчий край, оспіваний талановитими поетами.
Зустрівшись і поспілкувавшись з обдарованими, гостинними і щедрими людьми, назавжди закохаєшся в цю самобутню, Богом дану землю, батьківщину новеліста світової слави Василя Стефаника і легендарного полковника УПА Василя Андрусяка.  Далекого 1900 р. у нашому краї народилась славна «Завальська Січ», яка стала історичним імпульсом до створення армії Українських Січових Стрільців.

Дух творчості, любові до краси та батьківської землі збагатив українську культуру високохудожніми творами в галузі літератури, музики, образотворчого і фотомистецтва, що їх  створили і ще творять  всесвітньовідомі Василь Касіян, Іван Остафійчук, Ярема Гоян, Ганна Гаврилець, Василь Пилип’юк та Богдана Фроляк. Усі вони є лауреатами Національної премії ім. Тараса Шевченка.

Відвідайте гостинну снятинську землю, де у сьогоденні відчувається подих віків!

 

З повагою

 

Голова районної ради                                                                     Іван УГРИН

« назад до переліку

26.01.2015    
Снятинська державна податкова інспекція інформує
 

Суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації

З 1 січня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28.12.2014.

Відтепер акцизний податок мають також сплачувати:

- суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів;

- оптові постачальники електроенергії;

- виробники електроенергії, які продають її поза оптовим ринком електроенергії (замість збору у вигляді цільової надбавки);

- власники імпортованих транспортних засобів, які переобладнують їх у легкові автомобілі.

Суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Для підакцизних товарів, які реалізуються в роздрібній мережі, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з ПДВ), у розмірі 5%.

Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Також з 01.01.2015 р вводяться нові зразки марок акцизу для алкоголю і тютюну. Розмір плати за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв знижено з 0,27 грн. до 0,19 грн., для тютюнових виробів - з 0,14 грн. до 0,09 грн.

 

ДФС роз’яснює зміни щодо плати за землю

Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни, зокрема, в частині плати за землю.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 Кодексу, станом на 1 січня 2015 року складає 1,249.

 

Змінено розподіл платників єдиного податку за групами

З 1 січня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28.12.2014, яким внесено зміни щодо спрощеної системи оподаткування. Відтепер суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 тис. гривень;

друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1,5 млн. гривень;

третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 млн. гривень;

четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Платники єдиного податку третьої - шостої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, з 1 січня 2015 року вважаються платниками єдиного податку третьої групи відповідно до норм глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Також, платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій. Дія цієї норми набирає чинності для платників єдиного податку третьої групи -  з 01.07.2015 р., для платників єдиного податку другої групи -  з 01.01.2016 р.

 

З 1 липня запроваджено обов’язкове використання РРО підприємцями – «спрощенцями» третьої групи

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28.12.2014 запроваджено обов’язкове використання РРО для платників єдиного податку – фізичних осіб-підприємців: платників третьої групи – з 1 липня 2015 року, платників другої групи – з 1 січня 2016 року.

Водночас платники єдиного податку – фізичні особи-підприємці другої та третьої груп при провадженні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торгівельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО (п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України).

Про це зазначено в листі ДФС України від 16.01.2015 № 722/5/99-99-19-01-01-16 «Про особливості встановлення ставок з місцевих податків та зборів».

 

Особливості встановлення ставок місцевих зборів

Змінами, внесеними до Податкового кодексу України Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28.12.2014, передбачено певні особливості справляння податків і зборів, що сплачуються до місцевих бюджетів, на які слід звернути увагу місцевим радам при прийнятті відповідних рішень.

Рішення про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів і туристичного збору, прийняті органами місцевого самоврядування до 2015 року, є чинними і обов’язкового перегляду не потребують, оскільки норми Кодексу, що регламентують порядок справляння цих зборів, не змінювались.

Місцевим радам необхідно невідкладно прийняти рішення про скасування збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, оскільки відповідно до Закону №71 з 1 січня 2015 року такий місцевий збір не справляється.

Про це зазначено в листі ДФС України від 16.01.2015 № 722/5/99-99-19-01-01-16 «Про особливості встановлення ставок з місцевих податків та зборів».

 

Змінено критерії автоматичного відшкодування ПДВ

У зв’язку з законодавчими змінами, внесеними до Податкового кодексу Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", з 1 січня 2015 року внесено зміни до правил, які регулюють питання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Зокрема, до критеріїв, за якими платники «автоматично» отримують право на відшкодування ПДВ за спрощеною процедурою додано нові умови, а саме: наявність необоротних активів, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування або здійснення інвестицій в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців.

З переліку критеріїв, які дозволяють отримувати автоматичне бюджетне відшкодування виключено  показники щодо:

- розміру загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, та податковими зобов'язаннями, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, який мав не перевищувати 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування;

- розміру середньої заробітної плати;

- кількості працівників,

- рівня визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів мало бути вищим від середнього по галузі за підсумками останнього звітного (податкового) року);

- відсутність задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року.

Залишилися умови стосовно відсутності податкового боргу та здійснення операцій, до яких застосовується нульова ставка у розмірі не менше 40 відсотків загального обсягу поставок.

Протягом січня – грудня 2014 року на розрахункові рахунки платників податків Івано-Франківської області відшкодовано 1217,4 млн. грн. податку на додану вартість. За процедурою автоматичного бюджетного відшкодування повернуто 902,9 млн. грн. ПДВ, або 74,2 відсотків від загальної суми відшкодованого ПДВ.

 

Ви запитували: чи має право новостворене підприємство застосовувати понижувальний коефіцієнт при нарахуванні ЄСВ, якщо виконуються всі чотири умови?

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28.12.2014 р. № 77-VIII, із 1 січня 2015 року при нарахуванні зарплати (доходів) фізособам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки ЄСВ, установлені ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників ЄСВ, визначених в абзацах 2 і 3  п. 1 ч. 1 ст. 4 застосовуються із коефіцієнтом 0,4 (за винятком випадків, визначених ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ), якщо платником виконуються одночасно такі умови:

1) загальна база нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується зарплата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, у 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);

2) середня зарплата по підприємству збільшилася мінімум на 30% порівняно із середньою зарплатою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта становитиме не менше 700 гривень;

4) середня зарплата по підприємству становитиме не менше трьох мінімальних зарплат.

Враховуючи зазначене, новостворені суб’єкти господарської діяльності не можуть застосовувати понижуючий коефіцієнт у зв’язку з відсутністю загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску та розрахунку середньої зарплати за 2014 рік.

 

Щодо оподаткування процентів на поточних або депозитних банківських рахунках та вкладах (депозитах) у кредитних спілках

У розділі  IV Податкового кодексу України термін ,,пасивні доходи”  вживається на позначення , зокрема, таких доходів  – проценти  на  поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок; проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках; інші проценти (у тому числі дисконтні доходи); процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом (п.п. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п.167.5 ст.167 ПКУ ставки податку становить 20 відсотків – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).

При цьому  згідно  з п.п. 170.4.2 п. 170.4 ст. 170 ПКУ податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у п.п. 170.4.1 цього пункту, у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. ,,б” п. 176.2  ст.176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу –  платника податку, якій нараховані такі доходи.

Отже, податкові агенти відображають загальну суму доходів, нарахованих у вигляді  процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок; проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках; інші проценти та загальну суму нарахованого (утриманого) податку на доходи фізичних осіб  у звітності  формі № 1ДФ. 

Водночас  повідомляємо, що з метою однозначного тлумачення норм статей 167 та 170 щодо ставки оподаткування процентів,  Міністерством фінансів України підготовлено пропозиції стосовно внесення змін до ПКУ.

Про це зазначено в листі ДФС України від 21.01.2015 № 1665/7/99-99-17-02-01-17 "Про внесення змін в адміністрування податку на доходи фізичних осіб та військового збору".

 

Щодо сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачено ст. 168  Податкового кодексу країни,  відповідно до якої податок, утриманий з доходів платників податків, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами  Бюджетного кодексу України.

До доходів загального фонду Державного бюджету України належить зокрема податок на доходи фізичних осіб згідно з ПКУ у розмірі 25 відс. на відповідній  території  України   (крім території міст Києва та Севастополя)  та  у

розмірі 60 відсотків  –  на території міста Києва (п. 29.2 ст. 29 БКУ).

До доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать зокрема 60 відс. податку на доходи фізичних осіб (крім податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 11 частини другої ст. 29 БКУ), що сплачується (перераховується) згідно з ПКУ на відповідній території (крім території міст Києва та Севастополя) (п. 64.1 ст. 64 БКУ).

Відповідно до п. 66.1 ст. 66 БКУ до доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, зокрема, належить  15 відс.  податку  на доходи  фізичних  осіб  (крім податку, визначеного пунктом 11 частини другої статті 29 цього Кодексу), що сплачується (перераховується) згідно з ПКУ на відповідній території.

Отже,  з 1 січня 2015 року зарахування податку на доходи фізичних осіб на територіях України (в областях)  до  місцевих бюджетів  проводиться у розмірі  75 відс., по м. Києву  – 40 відсотків, до державного бюджету відповідно 25 та 60 відсотків.

Порядок відкриття та закриття рахунків в органах Державної казначейської служби України регулюється наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758 ,,Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України”  (далі – наказ № 758).

Згідно  із п. 2.1 розділу 2 наказу № 758 у разі внесення змін до законодавства до БКУ, закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети та бюджетної класифікації, затвердженої  наказом  Міністерства  фінансів  України   від 14 січня 2011 року № 11, згідно з якими змінюється перелік надходжень, що зараховуються до відповідних бюджетів, та/або порядок їх зарахування, щорічно на початок нового бюджетного періоду в органах Казначейства відкриваються рахунки за надходженнями до державного та місцевих бюджетів (крім рахунків для зарахування власних надходжень бюджетних установ) згідно із внесеними змінами. Рахунки за надходженнями відкриваються протягом 45 днів з дня прийняття закону про Державний бюджет України.

Про це зазначено в листі ДФС України від 21.01.2015 № 1665/7/99-99-17-02-01-17 "Про внесення змін в адміністрування податку на доходи фізичних осіб та військового збору".

 

Фіскальна служба роз’яснила питання оподаткування військовим збором

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині оподаткування військовим збором. 

Відповідно до п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Згідно з п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа – резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10  розділу ХХ Кодексу).

Для резидента – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;  доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (ст. 163 Кодексу).

При цьому ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування,

визначеного п.п. 1.2 цього пункту (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Платник,  що  отримує  оходи  від особи,  яка  не є податковим агентом,   та

іноземні  доходи,  зобов'язаний включити суму  таких  доходів  до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного  податкового  року, а також сплатити військовий збір з таких доходів (п.п. 168.2.1   п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Підпунктом 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету згідно зі ст. 171 Кодексу з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; з інших доходів, є: податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку – для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) збору до бюджету.

Відповідно до п.п 1.6. п. 161  підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Кодексу.

Відображення податковим агентом загальної суми доходу, з якого утримано військовий збір за звітний період, передбачено у податковому розрахунку форми № 1ДФ, без відображення персоніфікованих даних фізичних осіб – платників військового збору.

Про це зазначено в листі ДФС України від 21.01.2015 № 1665/7/99-99-17-02-01-17 "Про внесення змін в адміністрування податку на доходи фізичних осіб та військового збору".

 

Бізнес отримав законний механізм податкового компромісу з державою

З 17 січня поточного року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на  додану вартість у разі застосування податкового компромісу», який Верховна Рада України  ухвалила 25 грудня 2014 року.

Відтепер бізнес матиме законний механізм податкового компромісу з державою, який дозволяє платникам уникнути фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за заниження податкових зобов’язань з податків на прибуток та додану вартість за будь-які податкові періоди, у межах встановлених ст.102 Податкового кодексу України термінів до 1 квітня 2014 року.

Відповідно до ухваленого закону, загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу – до 70 календарних днів з наступного дня після подання уточнюючого розрахунку. При цьому, загальний термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку), складає 90 календарних днів з дня набрання чинності цим законом.

Протягом зазначеного періоду платники за бажанням можуть подати до органів Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ  за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року (але не більше ніж за 1095 днів), в яких зазначити  суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ.

ДФС, у свою чергу, протягом 10 робочих днів приймає рішення про необхідність проведення перевірки або відсутність такої необхідності для підтвердження визначеної суми.

При застосуванні процедури податкового компромісу платник має сплатити 5% від суми задекларованих та визначених у податковому повідомленні-рішенні податкових зобов'язань. При цьому інші 95 % такої суми вважаються погашеними, а штрафні санкції та пеня не нараховуватимуться.

Відповідно до закону, процедури податкового компромісу поширюється й на випадки, коли у платника податків незалежно від такої процедури розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків за своїм рішенням може подати уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість.

Процедура податкового компромісу поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм Податкового кодексу України. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу, в якій зазначається сума завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком  на прибуток підприємств, та/або сума завищення податкового кредиту з ПДВ та суми занижених внаслідок цього податкових зобов’язань з податку на прибуток та/або з ПДВ за будь-які періоди до 1 квітня 2014 року (але не більше 1095 днів). Така заява може бути подана протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом.

У разі досягнення податкового компромісу перевірки щодо податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за уточненими операціями у наступних періодах за зазначеними податками контролюючими органами не проводяться.

Завдяки такій добровільній акції декларування недоплачених податків бізнес отримає можливість відкрито працювати, проходити аудит та залучати фінансування для розвитку своєї підприємницької діяльності.

Законом також внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексів та Кодексу адміністративного судочинства щодо звільнення платників податків від адміністративної та кримінальної відповідальності, а також встановлено можливість застосування процедури примирення сторін в рамках адміністративного судочинства при застосуванні податкового компромісу.

 

Інформаційно-комунікаційний відділ

 ДПІ у Снятинському районі