Головна

Снятинщина – мальовнича земля Покуття, благословенний Богом край Черемоша й Пруту, розкішних природних ландшафтів, різноманітних видів флори і фауни. Чисте повітря, м’який клімат, екологічно чисті продукти, джерельна вода. Колоритний край, що багатий історією, неповторними традиціями, звичаями і обрядами.

Снятинський район – територія, де можна отримати емоційне піднесення і від природи, і від спілкування з людьми, які протягом століть не перестають захоплювати та дивувати всіх, хто мав можливість відвідати наш духовно-багатий і мистецьки-творчий край, оспіваний талановитими поетами.
Зустрівшись і поспілкувавшись з обдарованими, гостинними і щедрими людьми, назавжди закохаєшся в цю самобутню, Богом дану землю, батьківщину новеліста світової слави Василя Стефаника і легендарного полковника УПА Василя Андрусяка.  Далекого 1900 р. у нашому краї народилась славна «Завальська Січ», яка стала історичним імпульсом до створення армії Українських Січових Стрільців.

Дух творчості, любові до краси та батьківської землі збагатив українську культуру високохудожніми творами в галузі літератури, музики, образотворчого і фотомистецтва, що їх  створили і ще творять  всесвітньовідомі Василь Касіян, Іван Остафійчук, Ярема Гоян, Ганна Гаврилець, Василь Пилип’юк та Богдана Фроляк. Усі вони є лауреатами Національної премії ім. Тараса Шевченка.

Відвідайте гостинну снятинську землю, де у сьогоденні відчувається подих віків!

 

З повагою

 

Голова районної ради                                                                     Іван УГРИН

« назад до переліку

16.06.2020    
Коломийське управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області інформує
 

Зміни, щодо стягення боргу передбачені Законом № 466-ІХ

Набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року). Зокрема щодо стягнення боргу:

- встановлюється, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватись у порядку, визначеному статтями 59-60 та 87-101 Кодексу;

- скорочується термін, протягом якого до платника податків, якому надіслано податкову вимогу, не застосовуються заходи стягнення з 60 до 30 календарних днів;

- доповнюються підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави;

- скорочуються терміни, протягом яких платник податків може самостійно здійснити оцінку майна, з двох до одного місяця.

 

Зміни, передбачені Законом № 466-ІХ, щодо відповідальності платників податків та контролюючих органів

Набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Відповідальність платників податків та контролюючих органів

Запроваджується нова концепція відповідальності, яка передбачає:

- обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

- притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини (відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; неподання у строки документів для взяття на облік; здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу; неповідомлення фізичними особами-підприємцями про свій статус банку при відкритті рахунку тощо);

- визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення);

- визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

- зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом'якшує відповідальність;

- відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;

- визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів (прийняття незаконного рішення, що призвели до втрати особою статусу платника податку; невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасово затримання тощо);

- визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування (вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати, понесені платником податку (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо); витрати, пов'язані з адміністративним та/або судовим оскарженням тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також законом передбачено:

- скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

- скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

- збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків (ст.ст. 117, 118, 119, 119­-1, п. 120.1, п. 121.1Кодексу та інші: порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах – до 2 040 грн; строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків – до 680 грн; порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків – до 2 040 грн; порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості (новий штраф) – до 1 360 грн та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – до 4 080 грн).

Також встановлено штрафні санкції:

- у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1200 грн, для кожної несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін. (п. 120-1.1);

- у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн, для кожної податкової накладної, яка не зареєстрована для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою (п. 120-1.2);

- за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії - у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 210 200 грн), несвоєчасне подання цього звіту - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 105 100 грн) (п. 120.7) та інші;

- усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Кодексу щодо нарахування пені за актами перевірок.

 

Зміни, передбачені Законом № 466-ІХ, щодо обліку платників

Набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Зокрема щодо обліку платників податків:

- змінюються критерії належності платника податків до великих платників (сплата виключно податкових платежів – 1,5 млн ЄВРО (було 1 млн податкові та митні платежі));

- встановлюється порядок обліку в контролюючих органах нерезидентів (іноземних компаній, організацій) (взяття їх на облік в контролюючих органах здійснюється після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу, або до отримання нерезидентом майнових прав на нерухомість або землю в Україні, або до відкриття рахунків в банках України. У разі акредитації на території України відокремленого підрозділу, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік і його відокремленого підрозділу);

- вдосконалюється порядок реєстрації платниками податку на додану вартість;

- забезпечується облік фізичних осіб підприємців з ознакою провадження «незалежної професійної діяльності».

 

Зміни, передбачені Законом № 466-ІХ, щодо ПДФО та «спрощенців»

Нагдуємо, що набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Зокрема: оподаткування доходів фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців:

- визначається порядок оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній;

- оподатковується за основною ставкою 18 відс. дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів рухомого майна (транспортних засобів) (перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5 відсотків);

- виключаються з переліку об'єктів, які не підлягають амортизації, вантажні авто фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування;

- уточнюється перелік витрат для фізичних осіб – підприємців в частині витрат на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, витрат на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів;

- скасовується сплата податку на доходи фізичних осіб з пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;

- звільняється від сплати 5 відс. ПДФО у розмірі під час продажу об’єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки.

Щодо спрощеної системи оподаткування:

- зменшується з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відс. може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 відс. + 20 відс. ПДВ;

- обмежується поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду;

- встановлюється, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень.

 

Зміни, передбачені Законом № 466-ІХ, що удосконалює податкове законодавство

Набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Загальні зміни, запроваджені цим Законом:

- усуваються технічні та логічні помилки у Податковому кодексі України (далі – Кодекс);

- норми Кодексу приводяться у відповідність до положень законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про публічні закупівлі», «Про заставу», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», Кодексу України з процедур банкрутства тощо;

- упорядковуються функції та визначення контролюючих органів у зв’язку з реорганізацією Державної фіскальної служби України;

- впроваджуються норми щодо єдиної юридичної особи в структурі ДПС України;

- усуваються проблеми подвійного оподаткування шляхом запровадження процедури взаємного узгодження;

- вдосконалюються деякі питання функціонування електронного кабінету, зокрема:

розширення переліку документів, які можуть бути отримані платником податків за допомогою електронного кабінету (повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, деякі документи за результатами перевірок, індивідуальні податкові консультації тощо);

уточнення порядку доставки документа в електронній формі до платника через електронний кабінет;

надання платникам можливості подавати в електронному вигляді повідомлення (з документальним підтвердженням фактів) для виправлення неточної, неповної або застарілої інформації про себе, доступ до якої надається йому через електронний кабінет;

врегулювання організаційних процесів, пов’язаних з формуванням та прийманням звітності поданої засобами електронного зв'язку в електронній формі;

- вирішуються проблемні питання визначення дати сплати податкового зобов’язання, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день (день, що настає за вихідним або святковим днем);

- визначаються чіткі вимоги до оформлення випадків втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платником;

- збільшується строк, на який може бути продовжено термін надання індивідуальної податкової консультації з 10 до 15 днів;

- надається можливість поновлення строку подання платником скарги в адміністративному порядку, якщо не пройшло 6 місяців з моменту отримання рішення;

- надається можливість нерезидентам оскаржити певні рішення у контролюючого органу, який їх виніс;

- запроваджуються нові умови оплати праці державних службовців контролюючих органів.

 

Особливості віднесення товарів до підакцизного пального відповідно до вимог Закону № 466

Законом України від 16 січня 2020 року № 466 внесено низку змін до Податкового кодексу України. Так, з 23.05.2020 набули чинності зміни до п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, згідно з якими перелік підакцизного пального доповнено такими товарами:

 

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно
з УКТ ЗЕД

2710 19 62 00 - 2710 19 68,

2710 19 71 00,
2710 19 75 00,
2710 19 99 00,
2710 20 31 00,
2710 20 35 00,
2710 20 39 00

Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового

3814 00 90 90

Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу

 

Особи, які здійснюють операції з реалізації пального із зазначеними видами пального, та ті особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу, підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального.

Вони зобов'язані:

- зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;

- складати акцизні накладні та реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних – у випадках, передбачених п. 231.1 ст. 231 Кодексу;

- отримати відповідні ліцензії на здійснення діяльності з пальним.

Операції з вивезення підакцизного пального за межі митної території України не підлягають оподаткуванню акцизним податком.

 

Податкові консультації: нові правила

23 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).

Так, зокрема:

- визначено, що електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набирають чинності з 01.07.2020);

- надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі;

Запит на ІПК та ІПК в електронній формі повинні бути підписані з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

- збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.

Тобто загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений Кодексом, складає не більше 40 днів.

Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 Кодексу) діють до 31.12.2020.

З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 Кодексу і продовжать діяти.

Коломийське управління ГУ ДПС