11 січня, у 102-у річницю від дня народження мужнього лицаря та захисника Української нації, борця за вільну і незалежну Україну Василя Андрусяка (бойові псевдо «Грегіт», «Різун», «Різьбяр», «Чорний», «Коваль») до монументу його пам’ятника лягли квіти глибокої народної шани.

Голова районної ради Іван Угрин, голова райдержадміністрації Богдан Свіщовський, його заступник Ігор Гуцуляк, працівники виконавчого апарату районної ради, члени Снятинського Братства УПА разом із його головою Ігорем Юринцем, здійснивши покладання вінків та квітів, засвідчили невмирущу пам’ять та священну повагу до славного уродженця Снятина. Голова районної ради І. Угрин відзначив, що для кожного з краян подвиг Василя Андрусяка є уособленням героїчної боротьби, істинного патріотизму та самовідданого служіння Українській ідеї, за яку не шкода віддати життя.

«Кожен, хто приїжджає до Снятина, з яких країв він би не був, з цікавістю дізнається про цю яскраву історичну постать, про легендарного комбатанта нескореної Української Повстанської Армії, аналогів якій не знає світова історія. Серед таких гостей Снятинщини були і діти із Херсонської області, які гостювали на різдвяні свята у наших родинах, де пройнялися волелюбним бандерівським духом», - відзначив І. Угрин. Голова районного Братства УПА І. Юринець подякував представникам районної влади за вірність традиції, за історичну пам’ять, а ще за увагу та підтримку діяльності організації і запросив 24 лютого у день героїчної загибелі В. Андрусяка відвідати разом із членами Братства його могилу, яка знаходиться на місці загибелі героя між селами Грабівка Калуського р-ну та Глибока Богородчанського р-ну Івано-Франківської області.

Довідково.

Василь Андрусяк народився 11 січня 1915 року в Снятині у родині Василя та Євдокії Андрусяків. З початку 1930-х рр. брав участь у діяльності українського «Пласту», «Просвіти», товариства «Сокіл» а з 1932 р. — в юнацькій Організації українських націоналістів (ОУН). Був засновником осередку ОУН в Снятинській гімназії. У 1936 стає повітовим провідником ОУН під псевдом «Чорний».

До 1939 року неодноразово затримувався польською поліцією, а після приєднання Західної України до СРСР його заарештувало НКВС 5 жовтня 1939. Провів у в'язниці 3 місяці та був звільнений. Згодом вступив на навчання до Коломийського педагогічного училища, почав відновлювати мережу ОУН в Коломиї, організував разом з членами «Сокола» вишколи та курси конспірації. 11 травня 1945 року одружився з членом ОУН, розвідницею і зв'язковою повітового проводу, пізніше медсестрою Євгенією Гуцуляк.

10 березня 1946 дружина народила сина, якого назвала іменем батька, який так і не побачив сина.

 В. Андрусяк - командир сотні УНС «Змії» (листопад 1943), курінний куреня «Скажені» (початок 1944), керівник бою на горі Лопата з німцями (9 липня 1944), командир Станіславського ТВ-22 «Чорний ліс» (25.04.1945 — †24.02.1946), полковник УПА (посмертно).

Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 2-го кл. та Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го кл. (посмертно).

Прикарпаття і рідна Снятинщина із шаною бережуть пам’ять та примножують славу полковника УПА. 23 травня 1999 р, в день Святої Трійці, в Снятині йому встановлено пам'ятник. Автор — професор Львівської академії мистецтв Іван Самотос та архітектор професор Василь Каменюк. У школі-ліцей є кімната-музей Василя Андрусяка, його іменем названо вулицю, де народився, та музей визвольних змагань, який знаходиться у Снятинській ратуші, а також Крайові Управи ОУН, УПА Снятинщини і Калущини.