Головна

Снятинщина – мальовнича земля Покуття, благословенний Богом край Черемоша й Пруту, розкішних природних ландшафтів, різноманітних видів флори і фауни. Чисте повітря, м’який клімат, екологічно чисті продукти, джерельна вода. Колоритний край, що багатий історією, неповторними традиціями, звичаями і обрядами.

Снятинський район – територія, де можна отримати емоційне піднесення і від природи, і від спілкування з людьми, які протягом століть не перестають захоплювати та дивувати всіх, хто мав можливість відвідати наш духовно-багатий і мистецьки-творчий край, оспіваний талановитими поетами.
Зустрівшись і поспілкувавшись з обдарованими, гостинними і щедрими людьми, назавжди закохаєшся в цю самобутню, Богом дану землю, батьківщину новеліста світової слави Василя Стефаника і легендарного полковника УПА Василя Андрусяка.  Далекого 1900 р. у нашому краї народилась славна «Завальська Січ», яка стала історичним імпульсом до створення армії Українських Січових Стрільців.

Дух творчості, любові до краси та батьківської землі збагатив українську культуру високохудожніми творами в галузі літератури, музики, образотворчого і фотомистецтва, що їх  створили і ще творять  всесвітньовідомі Василь Касіян, Іван Остафійчук, Ярема Гоян, Ганна Гаврилець, Василь Пилип’юк та Богдана Фроляк. Усі вони є лауреатами Національної премії ім. Тараса Шевченка.

Відвідайте гостинну снятинську землю, де у сьогоденні відчувається подих віків!

 

З повагою

 

Голова районної ради                                                                     Іван УГРИН

« назад до переліку

02.07.2016    
Зустріч із легендарною покутянкою Олександрою Слободян-Ковалюк
 

У перший день липня голова районної ради Іван Угрин, заступник керуючого справами виконавчого апарату районної ради Петро Гнідан, голова районного Братства ОУН-УПА Ігор Юринець та радник голови районної ради, журналіст Тетяна Вовк відвідали у селі Запруття жінку з героїчним минулим, справжню патріотку  Олександру Слободян-Ковалюк. Легендарна покутянка, багаторічний політв’язень, увійшла в історію національно-визвольних змагань як мужня зв'язкова у полковника УПА Василя Андрусяка, а потім повітова провідниця жіночої сітки ОУН та надрайонова Українського Червоного Хреста - УЧХ.

Під час спілкування із жінкою незвичайної, такої драматичної, але нескореної, сповненої героїзму долі, голова районної ради Іван Угрин та інші зазначені учасники зустрічі захоплювалися унікальним даром Олександри Петрівни, яка на схилі літ володіє сильною пам’яттю.   Жінка, яка повністю втратила зір, у деталях згадувала молоді роки, починаючи з 1939 року, коли  зі шкільної лавки вступила в ОУН. Згодом вчителювала в селі Соколівка Косівського району. Там же Василь Андрусяк, «Греґіт», «Різун» пов'язав її із місцевим та повітовим Проводом ОУН. 23 квітня 1945 року в селі Шешори спецвійська МВС арештували дівчину з Покуття. Ще на подвір'ї тюрми в Косові Олександра порізала собі вени, але вмерти їй не дали. «Сиділа» в тюрмах Косова, Коломиї, Станіслава. А засуджена була за статтею: 54-1 «а», 54-11 військовим трибуналом 23 січня 1946 року на 15 років каторги і 5 років поразки в громадянських правах. Покарання відбувала в Сибіру, а в основному - на Колимі. Важко працювала у збагачувальних фабриках, в копальнях, в кар'єрах, на лісоповалі.

23 березня 1955 року звільнилась, відбувши дві третини терміну покарання на Колимі. Через рік Олександра вийшла заміж за каторжанина зі Львівської області Василя Ковалюка. В 1957 році народилась «колимчанка» дочка Оксана. 1958 року молода сім'я приїхали в Україну, та рідна сторона стала гіршою за чужу. Всі ці роки довелось проходити через колюче терня, під ретельною «опікою» комуністичної номенклатури. 1962 року вже в Снятині народився син Борис.

У свої 94 роки жінка мужньої і незламної долі, яка вже майже не виходить з рідного дому, тішиться родинним теплом, онуками та правнуками, а ще патріотично переймається справами суспільно-політичними та культурно-мистецькими, як в Україні, за яку щодня молиться Богу, так і в рідному краї.  Пані Леся, так її називають побратими, вболіває за збереження духовних цінностей, національної історії, а ще розвиток музейної справи. Зокрема прагне, щоб музей національно-визвольних змагань імені Василя Андрусяка («Грегота», «Різуна») у Снятині став кращий, щоб районне та міське керівництво подбало про  його розширення, оскільки експозиція музею, який знаходиться у ратуші на другому поверсі, потребує більшого простору та розташування у кількох кімнатах.

 Голова районної ради Іван Угрин разом із Петром Гніданом та Ігорем Юринцем уважно вислухали прохання О. Слободян-Ковалюк, обіцяючи посприяти у вирішенні цього питання. І. Угрин сказав, що другий поверх Снятинської ратуші, яка є візитівкою міста над Прутом, у перспективі варто перетворити на історико-краєзнавчий музей. Також І. Угрин розповів, що в цьому році світ побачить історико-документальна книга «Визвольний рух на Покутті», у рамках районної програми «Книговидання-2016».

Учасники дружнього візиту особливу зацікавилися книгою спогадів О. Слободян-Ковалюк «За Україну! За її волю!», яка була видана у коломийському видавництві «Вік» (директор Михайло Андрусяк). У тій правдивій книзі до сліз відчувається те, що пережила легендарна покутянка та тисячі інших українських патріотів. Жінка-героїня, яка тихо і мудро доживає свій земний  вік у с. Запрутті, багато пережила, але все здолала і пройшла... І зараз, коли всі тортури позаду, п. Олександра молиться за мир і перемогу у незалежній Україні та прагне «... зберегти нашу духовну особливість, споконвічні звичаї народу, здобути справді вільну Українську державу».