Головна

Снятинщина – мальовнича земля Покуття, благословенний Богом край Черемоша й Пруту, розкішних природних ландшафтів, різноманітних видів флори і фауни. Чисте повітря, м’який клімат, екологічно чисті продукти, джерельна вода. Колоритний край, що багатий історією, неповторними традиціями, звичаями і обрядами.

Снятинський район – територія, де можна отримати емоційне піднесення і від природи, і від спілкування з людьми, які протягом століть не перестають захоплювати та дивувати всіх, хто мав можливість відвідати наш духовно-багатий і мистецьки-творчий край, оспіваний талановитими поетами.
Зустрівшись і поспілкувавшись з обдарованими, гостинними і щедрими людьми, назавжди закохаєшся в цю самобутню, Богом дану землю, батьківщину новеліста світової слави Василя Стефаника і легендарного полковника УПА Василя Андрусяка.  Далекого 1900 р. у нашому краї народилась славна «Завальська Січ», яка стала історичним імпульсом до створення армії Українських Січових Стрільців.

Дух творчості, любові до краси та батьківської землі збагатив українську культуру високохудожніми творами в галузі літератури, музики, образотворчого і фотомистецтва, що їх  створили і ще творять  всесвітньовідомі Василь Касіян, Іван Остафійчук, Ярема Гоян, Ганна Гаврилець, Василь Пилип’юк та Богдана Фроляк. Усі вони є лауреатами Національної премії ім. Тараса Шевченка.

Відвідайте гостинну снятинську землю, де у сьогоденні відчувається подих віків!

 

З повагою

 

Голова районної ради                                                                     Іван УГРИН

« назад до переліку

22.03.2016    
Снятинська державна податкова інспекція інформує
 

Про свої доходи громадяни можуть отримати довідку в органах ДФС

ДПІ у Снятинському районі нагадує,  що в органах ДФС можна отримати довідку про свої доходи. 

Наразі триває кампанія декларування громадянами свого майнового стану та доходів. З метою правильного заповнення  декларації фізична особа може звернутися до органу ДФС за своїм місцем проживання, місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування для отримання відомостей про суми одержаних доходів.

Контролюючий орган протягом 5 робочих днів з дня звернення фізичної особи надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням відомостей з Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі відомостей може бути продовжено до 10 робочих днів.

Порядок отримання відомостей з Державного реєстру регламентується розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.12.2013 року №779, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 року за №2211/24743.

Для бажаючих отримати довідку в Снятинському районі, це можна зробити в Центрі обслуговування платників за адресою: вул. В.Коснятина,

 

Отримали спадщину чи подарунок – подайте декларацію про майновий стан і доходи

ДПІ у Снятинському районі нагадує, громадянам, які у 2015 році отримували доходи в результаті прийняття ними у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, необхідно подати до органу фіскальної служби за місцем реєстрації декларацію про майновий стан і доходи.

Так, відповідно до статті 174 Податкового кодексу України при оподаткуванні спадщини, отриманої у 2015 році, застосовуються такі ставки податку на доходи фізичних осіб: нульова ставка,  5%, а також  15% або 20%.

За нульовою ставкою оподатковується, зокрема, вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Ставка 5% застосовується для будь-якого майна для спадкоємців, що не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Якщо ж спадщину чи подарунок отримує спадкоємець від спадкодавця-нерезидента або спадкоємець-нерезидент від спадкодавця-резидента, ставка податку становить 15 або 20%.

Громадяни, які одержали дохід у вигляді спадщини чи подарунку, котрий оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Всім іншим громадянам, які отримали у 2015 році спадщину чи подарунок, необхідно задекларувати такі доходи до 3 травня 2016 року.

 

Щодо особливостей декларування доходів від продажу власної продукції тваринництва

Податковим кодексом України передбачено, що доходи, отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, не оподатковуються, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2015 –121800 грн). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

До цієї продукції належать живі тварини, м’ясо, їстівні субпродукти, риба, молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед, їстівні продукти тваринного походження, жири та олії рослинного або тваринного походження, готові харчові продукти, шкури необроблені (крім натурального та штучного хутра) і шкіра вичинена.

Якщо ж сума отриманого доходу перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, фізична особа зобов’язана подати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах – 15% (або 17% – у випадку  перевищення суми доходу десятикратного розміру мінімальної заробітної плати).

Відтак продавці власної продукції тваринництва, які отримували торік доходи,  що підлягають оподаткуванню згідно з нормами Податкового кодексу України, зобов’язані до 1 травня 2016 року подати до органів фіскальної служби за місцем податкової адреси платника декларацію про майновий стан і доходи.

 

Про особливості сплати ЄСВ підприємцями, що припиняють господарську діяльність

Платники, у разі припинення підприємницької діяльності фізичні особи підприємці (ФОП) зобов’язані подати Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб і суми нарахованого ЄСВ із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період із дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

ФОП на загальній системі оподаткування сплачують ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску за кожний місяць звітного періоду, у якому отримано дохід (прибуток).

ФОП — платники єдиного податку зобов’язані сплатити ЄСВ у розмірі, який визначають самостійно, але не менше мінімального страхового внеску, за кожний місяць звітного періоду незалежно від того, здійснювали вони підприємницьку діяльність чи ні.

Місяць, у якому було припинено підприємницьку діяльність, належить до звітного періоду (місяця), за який сплачується ЄСВ, незалежно від дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата ( дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

З 1 січня 2016 року мінімальний страховий внесок для фізичних осіб -  підприємців розраховується за ставкою 22% з мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016 року: 1378 грн. х 22% = 303,16 грн.

До уваги користувачів РРО

З 11.03.2016 року набрав чинності наказ Мінфіну від 21.01.2016 року № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».

Наказом №13 оновлено форми таких розрахункових документів:

- фіскального касового чека на товари та послуги (форма №ФКЧ-1);

- фіскального касового чека видачі коштів (форма №ФКЧ-2);

- розрахункової квитанції (форма №РК-1);

- спрощеної розрахункової квитанції (форма №РК-2).

Також запроваджено новий розрахунковий документ — фіскальний касовий чек за приймання та переказ готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування (форма №ФКЧ-3).

Крім того, затверджено нову форму звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) та Інструкцію щодо його заповнення.

 

Щодо строків подання звітності та сплати роздрібного акцизу

Пунктом 222.3 ст. 222 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено строки сплати податку при реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 ПКУ).

Особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (п.п. 222.3.2 п. 222.3 ст. 222 ПКУ).

Пунктом 223.2 ст. 223 ПКУ зокрема, встановлено, що суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

 

Які документи слід зберігати суб’єкту господарювання при використанні РРО

Суб’єкти господарювання зобов’язані:

- зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі його тимчасового, але не більше 72 годин, відключення електроенергії;

- у кінці робочого дня (зміни) друкувати на реєстраторі розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

- друкувати Х - звіти, Z - звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;

- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

 

Забули сплатити податки – готуйтесь до штрафу та пені

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність при вчиненні порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Статтею 126 ПКУ визначено, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Також відповідно до ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або помилково спрямував кошти на невідповідний код бюджетної класифікації, кошти не надійдуть до відповідного рахунку бюджетної класифікації, а отже не буде погашена сума грошового зобов’язання платника податків.

У випадку непогашення платником податків у встановлені терміни самостійно визначеного грошового зобов’язання платник податків несе відповідальність, встановлену чинним законодавством. Зокрема, ст. 126 ПКУ та ст. 163 прим. 2 КУпАП передбачено, що на суму податкового боргу нараховується пеня.

ДПІ у Снятинському районі