Головна

Снятинщина – мальовнича земля Покуття, благословенний Богом край Черемоша й Пруту, розкішних природних ландшафтів, різноманітних видів флори і фауни. Чисте повітря, м’який клімат, екологічно чисті продукти, джерельна вода. Колоритний край, що багатий історією, неповторними традиціями, звичаями і обрядами.

Снятинський район – територія, де можна отримати емоційне піднесення і від природи, і від спілкування з людьми, які протягом століть не перестають захоплювати та дивувати всіх, хто мав можливість відвідати наш духовно-багатий і мистецьки-творчий край, оспіваний талановитими поетами.
Зустрівшись і поспілкувавшись з обдарованими, гостинними і щедрими людьми, назавжди закохаєшся в цю самобутню, Богом дану землю, батьківщину новеліста світової слави Василя Стефаника і легендарного полковника УПА Василя Андрусяка.  Далекого 1900 р. у нашому краї народилась славна «Завальська Січ», яка стала історичним імпульсом до створення армії Українських Січових Стрільців.

Дух творчості, любові до краси та батьківської землі збагатив українську культуру високохудожніми творами в галузі літератури, музики, образотворчого і фотомистецтва, що їх  створили і ще творять  всесвітньовідомі Василь Касіян, Іван Остафійчук, Ярема Гоян, Ганна Гаврилець, Василь Пилип’юк та Богдана Фроляк. Усі вони є лауреатами Національної премії ім. Тараса Шевченка.

Відвідайте гостинну снятинську землю, де у сьогоденні відчувається подих віків!

 

З повагою

 

Голова районної ради                                                                     Іван УГРИН

« назад до переліку

18.12.2015    
Снятинська державна податкова інспекція інформує
 

Щодо термінів реєстрації податкових накладних

Платник податку на додану вартість зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Такий порядок встановлено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно із пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 із змінами та доповненнями, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до ЄРПН здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до ЄРПН.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Враховуючи зазначене, реєстрація податкових накладних у ЄРПН здійснюється платником ПДВ не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, якщо п’ятнадцятий день, що настає за днем їх виписки, припадає на святковий чи вихідний день, не переносяться.

Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі, визначеному статтею 120 прим. 1 Податкового кодексу України

 

Внесено зміни до Порядку електронного адміністрування ПДВ

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 року  № 967 внесено зміни до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Так п. 9 Порядку № 569 доповнено абзацами, згідно яких у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов’язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючи реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючи реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

 

Набрав чинності новий Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків

ДПІ у Снятинському районі інформує, що 25.11.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 «Про затвердження Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та їнших фінансових установ до контролюючих органів», яким визначена послідовність дій банків та інших фінансових установ при наданні повідомлень про відкриття або закриття рахунків платників податків до контролюючих органів, в яких обліковуються платники податків, а також форму і зміст повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, перелік підстав для відмови контролюючих органів у взятті рахунків на облік.

Одночасно визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 26.12.2013 № 853 "Про затвердження Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів".

 

Щодо оподаткування дитячих новорічних подарунків

Підприємства та організації власним коштом вітають  дітей своїх працівників святковими подарунками. Нагадуємо, що оподаткування податком на доходи фізичних осіб дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок власних коштів для дітей працівників,  здійснюються на загальних підставах. 

А саме, якщо вартість подарунка становить до 609 грн., то такі подарунки податком не обкладаються. Якщо ж вартість подарунку перевищує цю суму, то він обкладається за ставкою 15 або 20 відсотків.

Водночас подарунки надаються фізичним особам, а отже при їх видачі підприємству слід відобразити у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку; і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ за ознакою "160" вартість новорічних подарунків, яка надана у розмірі, що не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, та за ознакою "126" у разі перевищення такої суми.

Оподаткування новорічних подарунків регулюється Законом України «Про звільнення від оподаткування коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» з урахуванням змін, внесених Законом України від 19.12.2008 № 779, які набули чинності з 1 січня 2009 року.

Слід зазначити, що даний Закон є винятком із загальних положень, встановлених Податковим кодексом України, та регулює деякі питання фінансування заходів, пов'язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків.

Згідно із вищевказаними змінами передбачено, що у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи не буде включатись до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб-батьків тих дітей, які отримали їх від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров'я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

При цьому під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2015 р. дорівнював 1218 грн., то неоподатковувана вартість новорічних подарунків у 2015 році (на період з 15 листопада до 31 грудня) складає 1218 х 8% = 97,44 грн. На період з 1 січня до 15 січня 2016 року такий показник буде інший - в залежності від прожиткового мінімуму для працездатної особи, який буде встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

Якщо ж подарунок коштуватиме дорожче, ніж зазначені показники, то суму перевищення його вартості над ними необхідно оподатковувати за ставкою 15% (20%) як додаткове благо з урахуванням коефіцієнту для доходів у негрошовій формі.

Отже, вартість святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих дітьми згідно з вищевказаним Законом від перелічених установ і організацій, не включається до оподатковуваного доходу громадян, які є батьками. Разом з тим такі доходи мають бути зазначені у формі 1 ДФ незалежно від їх оподаткування. Доцільно буде відобразити їх під ознакою доходу «127».

Одночасно при оподаткуванні подарунків радимо звернутись до інших норм законодавства, а саме, підпункту 165.1.39 статті 165 Податкового кодексу України, якою визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків у розмірі не більш, ніж 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Це означає, що оскільки на 1 січня поточного року мінімальна заробітна плата складала 1218 грн., то неоподатковувана вартість подарунків протягом 2015 року становить 609 грн. Надання такого подарунку не залежить від його призначення. Вартість такого подарунку має відобразитися у формі 1 ДФ за ознакою доходу «160».

Що стосується подарунка, наданого від фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, то необхідно керуватися підпунктом 165.1.1 статті 165 Податкового кодексу України, який передбачає звільнення від оподаткування вказаних видів доходів.

 

Вартість розмов з мобільного телефону,що пов’язані з веденням підприємницької діяльності, включається до складу витрат

Фізична особа – підприємець має право відносити до витрат господарської діяльності витрати мобільного зв’язку (у межах вартості мобільних розмов) у разі: якщо використання мобільного зв’язку безпосередньо пов’язане з господарською діяльністю та документально підтверджено фактом сплати. Документи, які підтверджують понесені витрат є: угоди, розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, у яких відображаються час переговорів, номер адресата, а також вартість розмов, тощо.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (підпункт 177.2 статті 177 Кодексу).

Пунктом 177.4 ст. 177 Кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема витрати на послуги зв’язку та реклами, прямо пов’язані з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, зокрема на підставі первинних чи інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством (ст.44 Кодекс).

Відповідно до п. 177.10 ст.177 Кодексу фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючи документи щодо його походження.

Форму та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481, п.п.5 п.6 якого встановлено, що документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, є платіжні доручення, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Тобто, фізична особа – підприємець має право відносити до витрат господарської діяльності витрати мобільного зв’язку (у межах вартості мобільних розмов) у разі: якщо використання мобільного зв’язку безпосередньо пов’язане з господарською діяльністю та документально підтверджено фактом сплати. Документи, які підтверджують понесені витрати є: угоди, розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, у яких відображаються час переговорів, номер адресата, а також вартість розмов, тощо.

 

Порядок та терміни сплати акцизного податку при реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів

Відповідно до підпункту 212.1.11 статті 212 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками акцизного податку є особи - суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів.

При цьому згідно підпунктом 213.1.9 статті 213 ПКУ об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно підпункту  215.3.10 статті 215 ПКУ для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 статті 213 ПКУ, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Відповідно до підпункту  12.3.5 статті  12 ПКУ у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок.

Відповідно пункту 216.9 статті  216 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, – є дата надходження оплати за проданий товар.

Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.

 ДПІ у Снятинському районі